Стримуєшся, щоб не закричати. Знову
Не втішно для тебе розпочався цей рік
Ти не пам'ятаєш ні слів колискових
Ні лагідних слів узагалі
Та знаєш, всьому є певна причина
Причина ця досить вагома завжди
Але чи зможе мозок наш та наше сумління прийняти слова ті
Не спричинивши війни?
Зима 2012
Господи, що за істот ти створив?
Бавляться вогнем
Наче змії, витанцьовують кроки
І все заради одного - утриматись в певній формі
Щоб не дай Бог не звів хтось роки нанівець...
Господи, ти все бачиш...
І я така ж!
Ховаю у собі світи, щоби не сплюндрували
І тільки б не було біди
Адже серця рани завжди кровоточити вміють
Ти просто озвись
Найменша незручність призводить до краху ілюзій
Момент, коли біль доторкається душ - святий
І я розумію, найгірший гріх - це облуда
Розчиняючись у власній нікчемності цьому світові я дарую сміх.
23.03.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416712
Рубрика: Верлібр
дата надходження 08.04.2013
автор: Demetris