[b][color="#ff0040"]В отих літах, перейдених без вас,
Я мав яскраві сни і споминання
Невмілого , та щирого кохання, -
В отих літах, перейдених без вас.
Петлю на шиї щастя звузив час,
Зоря у небі променіє рання,
Як перше і останнє уповання.
Петлю на шиї щастя звузив час.
Душа сягає мрії днів юначих.
Вона сміється в них, у них і плаче,
Допитуючи : як тепер вона?
Чи до сих пір красою чарівна,
Чи , як тоді, на мене ніжно гляне,
Чи скам'яніло серце полум’яне?
08.04.13
[/b][/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416730
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 08.04.2013
автор: Рідний