Я жалію про те, що живу
І ночами зализую рани.
Розриваю руками пітьму,
Що ковтає мене із думками.
Це життя не для мене, а жаль.
Я могла б безкорисно любити,
Я могла б цінувати життя
Й не одного коханням згубити.
Та чужа я, безкрила й пуста.
Мого неба бездарні причуди
Не на завжди втопили слова
Під земними плітками " іуди ".
Я повернусь, от тільки доп'ю.
До кінця перевівши всі сили.
Це не факт, що я наздожену
Нам ж окремо боротись судилось.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416731
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2013
автор: Німий Колір