Ти мрій моїх нечуваний політ…

Моє  бентежне  весняне  кохання!  
Ти,  ніби  цвіт,  в  засніженім  саду.
Ти  -  ніжний  світ  рожевого  світання.
Які  ще  порівняння  я знайду?

Як  тихе  море,   твої  сині  очі.
Вони  до  тебе  тягнуть,  як  магніт.
Їх  не  любить,  це  буде  просто  злочин.
Ти  мрій  моїх  нечуваний  політ.


Нелегко  зберегти  було  кохання:
Морози,  сніг  і  проливні  дощі.
Всі  сумніви  і  нетривкі  вагання,
Все  довелось  відчуть  моїй  душі.


Та  все  пройшло,  і  я   в  твоїм  полоні!
Нелегким  був  екзамен  цей  життя.
Моя  рука  лежить  в  твоїй  долоні.
І  ти  радієш,  мов  мале  дитя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416739
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2013
автор: Н-А-Д-І-Я