Буває....« Ну таке життя!» -
Завжди казали старші люди,
Що виражали співчуття,
"Було колись і завжди буде!"
Важкі хвилини, все The best!
І сльози льються вечорами
Ми люди, несемо свій хрест
І завжди вище щось над нами.
Летять хвилини,все спливе
І знов весна зміняє осінь,
Ну а людина все живе
Допоки гріє сонця промінь.
Страшні слова і трудні миті,
Все споконвічно повторялось...
Таке життя на цьому світі,
Роки сплили – душа зосталась!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416755
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2013
автор: Марина Мариніна