Батько дітей життю вчить,
Мама в нього споряджає.
Важко сиротині жить
Як кого із них немає.
А ще важче сиротині,
Що лишилась без батьків.
Бо замінити їх дитині
Ніхто у світі не зумів.
Сім’ю берегти й кріпити
Сам Всевишній вимагає,
Повноцінним життям жити -
Покоління щасливе виростає.
Ширяться громадянські шлюби,
Одностатеві теж зростають.
В прославлянні перелюбів
Часи останні наступають!
Сиротіють сім’ї, старі люди.
Держава наша сиротіє.
Здібні виїжджають, і повсюди
За рахунок їх інші міцніють.
Сиротами в найми йдуть
В люди вибиваються, буває,
А дома батьки сумно ждуть,
Україна тужить й виглядає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416811
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.04.2013
автор: БГІ