Шістнадцять крапель крові
і стільки ж літ життя:
стояти на дорозі.
Вперед, в невороття!
Записка диха смертю.
Три крапки, десять літер,
що зробиш? Вже нічого
не змінить навіть вітер.
Тринадцять рік червоних
із лівої руки.
Скінчилась, не почавшись.
ВідбУла у віки.
За що караєш, Боже?!
Ніхто ж так не любив...
Із горя бідний батько
руки заломив.
"Нащо ж ти написала
жорстокий цей мотив?"
"Нікого я не мала,
це ВІН мене убив."
А хлопцю вже всерівно,
він іншу має, певно.
Лиш батько без розради,
дочку шука щоденно.
Прийшов на перехрестя,
віддав мільйон... і душу:
"Диявол зрозуміє!
ДочкУ вернути мушу."
Так досі і блукає,
шука чогось на полі,
бо він- остання жертва
батьківської любові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416842
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2013
автор: fire_maroder