Важко з часом що-небудь пізнати
В тісняві доріг, імен, облич.
На роками списанім форматі
Дні порозбігались врізнобіч.
Вже давно укрився грудень січнем,
Ярий лютий тягнеться, як вуж…
І блукає доля, мов зарічна,
В круговерті невгамовних стуж.
Час прожитий – стомлений мислитель,
Наче пісня на старий мотив:
«Чи зумію так тебе любити,
Як ніхто й ніколи не любив?..».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416874
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2013
автор: Леся Shmigelska