[i]Вільний переклад тексту пісні
Олега Мітяєва[/i]
В провінційному містечку,
що від траси недалечко,
зранку бігає народ за просто так.
І читають на зупинці
послання місцевій жінці,
що всю ніч писав невиправний дивак:
[i]− Добрий ранок, кохана моя,[/i] –
рівними літерами,
[i]– Добрий ранок, кохана моя,
я для тебе зберіг
цей весняний привіт тобі
фарбами світлими
і на небі помітними
прямо з вікон твоїх.[/i]
Всі закінчили зарядку,
та залишиться загадка,
про яку співати будуть солов’ї.
Те, що видно птахам з гілки
поміж смугами розмітки,
не додасть сьогодні настрою ДАІ.
[i]− Добрий ранок, кохана моя,
люба моя, мила моя.
Хай моя каліграфія
гляне в вікна твої.
Може світле мереживо,
виткане березнем,
буде в серці збережене.
Хай потерпить ДАІ.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417017
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 09.04.2013
автор: I.Teрен