Морозний день...
Вичурно білий сніг...
На ньому мільярди сріблинок...
Душу хвилюють приємно,
Всміхаються весело й чемно.
Ген там за полями
Ясніють гори в зимовім вбранні...
Чимчикує сонце по низькій стежині...
Сосни за ними в білих сукнях
Урочисті й раді погожій днині.
Зачарований вітер стоїть на горі,
Зіпершись на довгий ціпок...
Дихнути не сміє,
Ні свиснути він,
Співати , неначе, не вміє.
Сувора й прекрасна пора
Холодом все обіймає,
Випробовує на витривалість і міць,
Загартовує й благословляє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417024
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2013
автор: Шпаківський Петро