Живу! Я стверджую цей факт.
Лише недавно почувався мертвим.
Чому?, - задумався, кого і як?
Так жаль, що часу не повернеш.
Я знаю точно - будуть зміни!
Нарешті прийняв вітаміни.
Я дихаю! Хоча і не на повні груди.
Зі шкіри вилізу, але все добре буде.
У мене є охота діяти.
Мені не вистачає лише мріяти.
Людина мусить працювати над собою,
Інакше не покине стан "застою".
Я прокидаю в собі все, що можу.
Якщо не я собі - ніхто не допоможе.
Я буду падати, але вставати,
Закоренілі речі й риси всі ламати.
Так хочеться прорвати перепони,
Усупереч недосконалості законам
Повірити у себе та у свої сили,
Щоб там, всередині у мені, сонце засвітило.
Я буду жити! Не дозволю!
Себе доводити до відчаю і болю.
Я прагну тілу дати волю.
Тепер вже справді: "Не дозволю!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417075
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2013
автор: RAY ZAVTRA