Я намагався йти за Тобою,
Як це банально і нереально.
Ти ж обходиш мене стороною,
Чомусь так сумно і печально...
Розвіяні вітром сторінки зізнання,
Недопитий келих вина,
У відповідь тільки мовчання,
В чому тут моя вина ?
Мабуть, що кохав Тебе сильно,
Не бачив нічого навколо,
А любов як бульбашка мильна,
Непевне уявне коло...
Потім мучився, сотні питань,
Виникали і гасли одразу,
У вихорі безглуздих метань,
Вже не склеїти кохання вазу...
А десь шумлять амури - ріки,
Небезпечні, повноводні,
Говорять : "Час найкращі ліки",
Та потонув він у безодні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417092
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 09.04.2013
автор: Мандрівник