Хтось підіймає руку аж до неба
Поголений під нуль, татуювання
Горлаючи, що на землі не треба
Ні темношкірі, ні усі останні
Він бореться за світлошкірих, за арійців
В важких чоботях він вигукує зіг хай
І на руці він носить свастику фашисську
Скінхедом називають, ну й нехай
Хтось навпаки за мир у всьому світі
Яскраво вдягнений, вигукує він Пісс
Пощипуючи струни, слуха Бітлз
І згадує події, що були колись
Хтось з ірокезом, свою шукає долю
З червоно-чорним прапором в руках
Він бореться за рівність і за волю
Анархія – свободи вірний знак
Хтось у рожево-чорному вбранні весь час ридає
Та іноді у ванні ріже вени
Він просто ще життя і бід не знає
У нього зараз лиш одна проблема
У когось шахова дощечка на одежі
Він слуха СКА, іде так по життю
У нього і своїх ідей без межі
Це також дивні люди, не збагнуть
Та немає врешті різниці
Хто кого як називає
У когось у вусі спиця
А в когось її немає
Культур багато у світі
І кожен свою обирає
З культурою легше прожити
Хоча кому як, я не знаю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417138
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.04.2013
автор: Роман Волошин