А осінь все собі минає…

Зів’яле  листя  під  ногами.
Осінь  й  душу  застудила.
Скажи,  що  то  було  між  нами?
Мовчи…А  я  любила.

Не  треба  виправдань  шукати,
Бо  все  це  не  твоя  вина.
Я  не  хотіла  це  питати.
Це  все  осінь.  Це  вона.

Як  серцю  все  це  пояснити?
Як  стерти  фарби  почуттів?
Так  боляче  все  загубити,
Коли  ти  так  знайти  хотів.

А  осінь  все  собі  минає…
Кружляє  вир  осінніх  днів.
Нажаль,  таке  в  житті  буває.
Ти  так  мене  й  не  полюбив…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417153
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 09.04.2013
автор: Валерія Донецька