Почав писати я не з проста
Тому що доля моя не легка
Важко жити в світі
Нема кому мене зігріти
Кожен женеться до зажоного життя
Не кожному це вдається і це не з проста
Доля в кожного різна
А нерви не залізні
Дехто мужній та надійний
А дехто слабкий і манірний
Та це ще просто сміх Ми не дивимось на всіх
Багато страждає
Сльозами крові руки омиває
Світ жорстокий
В кожного багато мороки
Я не можу збагти Чи це справді ніхто неспроможний
допомогти
Ми думаємо допоможе держава
А вони кажуть це не наша справа
Самі кабани товсті
А вони кажуть ми люди прості Отримують багато лаве
А вони кажуть та це для нас пусте
Їздять на класних тачках
А вони кажуть ми звичайні люди які
курять сигари в пачках
Їм все маже байдуже А декому боляче для них це
важливо не дуже
Заможні депутати
Їм на всіх начхати
Хто ще допоможе
Хто потурбується й зігріє ось це тривожить
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417166
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2013
автор: Саня Красний