Як я шкодую, що часто в житті,
Люди не ті, роблять вчинки не ті…
Часто буває, що справжній мудрець
З дурою може піти під вінець.
Чи навпаки - мудра жінка в житті,
З дурнем проводить роки золоті…
Інколи все помінятися може,
Мудрий бідує, а дурень – вельможа.
Дурень друкує товстющі книжки,
Бути ж повинно усе навпаки:
В мудрого треба просвіти шукати,
А він у цій грі лише тільки солдатик.
Як нерозумний керує волами,
То разом з возом потрапить до ями.
Тільки в житті таке часто буває,
Що за керманича дурня ми маєм.
Дурень з хитринкою, коли при владі,
Розум збирає у мудрій громаді.
Якщо ж розумну зернину знаходить,
Мудрому вийти у світ не дозволить.
Дурню за гроші вдається купити
Те, що безцінним повинно буть в світі,
Має кругом запоруку закону...
Мудрий горба мусить гнути до скону.
Дурень на «МЕРСІ», розумний пішком,
Мудрому важко завжди з дураком.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417223
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2013
автор: Любов Ігнатова