Твої чорні очі здавалися ще глибшими,коли ти вдягалась у чорне.
Ти не носила білі речі,це не твій фасон у білому ти,як біла ворона.
З білого ти вживала лише біле вино в проміжках між червоним портвейном з другом панком.
Жодних переживань,жодних турбот в голові лише кохання.
Знаєш,мені досі не вистачає тебе,світловолосої дівчини з темними очима.
Ти зарано пішла,зашвидко здалась і ми побачимось тепер аж після моєї смерті.
Мені б тільки дістати перепустку до тебе в рай і пронести пару літрів портвейну.
Я б сиділа так з тобою певну частину часу,але чи впізнаєш і згадаєш ти мене по стількох роках, я не знаю.
Ось так ти і живеш у моїх снах,принаймні так я собі уявляю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417260
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2013
автор: ffc