Дорога моя тяглась через поле
І я бачив як місяць пасе мертві зорі
Ці темні небесні реінкарнаційні простори
Вбивають мій розум і думки прозорі
Я наче летів над поверхнею грунту
Говорив із дияволом про продаж душі,
Вона ж в мене чорна, схильна до бунту,
Не вміє любити, в неї мрії сліпі
А угода з нечистим вже підписана кров'ю,
Кров'ю яка стікала по моїх очах
Засліплювала мову, свідомість і долю
Які завжди читали Меріме мені по ночах
Тепер без казок я, без творів про щастя
Без світла, без кисню, без власного Я
І знову іду по голому полю
Мене вже чекає самотність моя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417311
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2013
автор: Сонячний