У вічність. Довжиною у ті попелясті сліди.
А чи був взагалі? Чи то лише подих небесний,
Я на трішки затрималась. Залишилась. В тобі.
Я не вірила в янголів, бо може занадто далеко,
Там живуть собі, не торкаючись наших доріг,
Я не вірила, а сліди філігранно кружляли.
І ти жив у мені – це напевно я відчувала.
І за двох стукіт серця приймала спокійно,
І тривогу й любов ввібрала я також дослівно,
Проживала щасливі хвилини щоразу…
Бо я знала ти теж посміхнешся в мені.
І наповниш одразу усі ці прекрасні мотиви ,
Я на трішки затрималась. Залишилась. В тобі.
Я в тобі, ти в мені….
А разом ми нестримно щасливі….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417337
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 10.04.2013
автор: Линска