Сергій Петренко. Збірн. «Проникновенность», (Кременчук, 2006, вип. 1)
Стомився звук, що пестив почуття
В моїй душі, омріяній тобою.
На серці біль, тривога, каяття.
Кохання, переплетене з журбою…
Мій текст:
Моя душа омріяна тобою,
Оточена тобою, мов фортеця,
Обстріляна очима, і без бою
На милість переможниці здається.
Ти так жагуче мріяла про душу,
І ось я твій, як ти того хотіла…
Але задать питання тобі мушу:
Чому байдужа ти до мого тіла?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417377
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2013
автор: Валерій Голуб