Серце калатає гучно десь вже у скронях
Хочу залити повітря в легені, як воду
Серце ковтає з громом нестримний подив
Подив від того, що можна змінити погоду
Міниться час, хвилини заливають повіки
Десь детонації шнур дотліває до скону
"Я не байдужа до всього"-кажу ж, повірте
більше вже не казатиму цього нікому
Вибух лунає, вибух повільний, як вбивство
Сотні облич в мить перетворює воском
З тисяч емоцій вбачаю твоє колишнє
В крихти стираючи думку напильником мозку
В пустці всередині, мабуть, зажилися миші
нутро моє своїми зубами проїли
Зими тепер холодні, шапки облишмо
Попелом все засипає, попелом сніжно-білим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417402
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2013
автор: Семмі Ясик