Шляхетне «Ви», як нота, як акорд.
«Ви» офіційне, як межа, як віха.
Ольга Слоньовська.
Мускатне «Ви», і я у «Вас» мілію,
Як випите у келиху вино.
Я краплею прозорою волію,
Як є душа, то їй лягти на дно.
Безмовне «Ви», а я молю і кличу
Наперекір умовностям черствим,
Кляну в думках стократ абсурдну тишу
І чиста йду в святий Єрусалим.
Бо є там «Ви», і це святіш за святість,
Хоча, мабуть, й гріховніше за гріх.
Думки, як сон, безликі і строкаті,
Строкатіші від офіційних віх.
Пророче «Ви», у цьому є щось Боже,
Неначе озоріння із ікон.
Гірчить сум’яттям стомлене: «А може…
А може, «Ви» – це мій солодкий сон?»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417432
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2013
автор: Леся Shmigelska