Ти справжній як… усе несправжнє.
Ти світлий як…майбутній сон.
Ти перший як… усе останнє.
СкупомудрІй як … Соломон.
Гіркий... солодкий, грубо-ніжний,
Не гострослів, але «стрілок»,
В якого камінець наріжний
Маліє від одних думок.
В тобі зійшлися сонце й місяць,
І день, і ніч, жара й мороз,
Які завзято мозок місять,
Бо невсерйоз – таки ж... всерйоз.
То гасиш боязке багаття,
А то розводиш його знов…
І вже несила... сміхом... плакать,
Шануючи... страшну любов!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417546
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2013
автор: Катерина Шульга