Легкий вітерець
Весною по обличчю.
Зболені зимою, виходять до світла.
Тепло тут.
Люди дивляться у метро привітніше.
Полохливі посмішки на дівочих обличчях,
Грайливо-обережні погляди.
Тут кохають моментом.
Тут кохають, щоб більше ніколи не побачити.
Нове життя, заміщаючи старе,
Наполегливо стукотить у двері.
Стукотить, щоб зникнути коли відчиню —
Жартує.
Старе гине, слугуючи їжею для нового
І нове з часом вмре, перетворившись на їжу.
І буде біль,
Знову.
Та без нього життя — не життя.
Життя — страждання.
Тільки мертвим не болить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417684
Рубрика: Верлібр
дата надходження 11.04.2013
автор: Летючий