Тоді коли зоря горіла,
А ніч була всього на крок,
Коли весна здіймала крила,
В саду розцвів білий бузок.
Подібний на хмаринку білу.
Над вогнищем любові плив,
А ми від пахощів цих мліли.
В тумані райських вечорів.
Ти обнімав мене за плечі,
В очі закохано дививсь,
Під зорями в бузковий вечір
В коханні вічному боживсь.
Минуло все.Лишились мрії.
В небі палає ще зоря.
А в тій бузковій заметілі,
Лишилась молодість моя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417687
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2013
автор: Надія Голіней