Вона потонула у власній ванні
Забравши з собою усі гріхи
За нею, мов камінь, в воді холодній
Розтанули мрії мов сірі сни
вона забрала із собою подих
Який пахнув ментолом від Dirol.
Вона не зважала на те, що модно
І не любила гучних розмов.
Остання пісня :Баста – Кинолента
І плеєр тихо прокрутив ріплей
Та все ж цей вечір жила не даремно
Бокал вина і піна від Оlay.
Вона така, і не судіть даремно.
Що поштовхом пішла з мого життя.
Вона-Любов. Й мені тепер, напевне.
Без неї легше житиму в стократ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417710
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2013
автор: Німий Колір