Я чую стукіт вночі
Я чую голос:мовчи!
Не кидайся в пащеку,
Ненажерливо далеку!
На мене дереться щоразу,
Якась нова зараза,
І плутає мене,
І грає мене.
Спираюся на стіни,
Відштовхуюся від стелі.
Щоб не здохнути
Смокчу карамель.
Стискаю зуби,
Стисло брешу
Не розуміючи мети
Тупо йти.
Намалювати схему
Слідкувати,щоб не перетнути рубежі.
Я теж створю систему,
Мого ГУЛАГу мережі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417724
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.04.2013
автор: Микита Салапита