В дитинстві дуже цвинтаря боявся,
крім мертвих ще хтось, думав, там ховався.
Містичне щось, непізнане, страшне
лякало слабодухого мене.
З землі стирчать антенами хрести,
єднаючи і ТОЙ, і ЦЕЙ світи.
Якщо прислухатись, почуєш справжнє диво –
покійників розмову неквапливу:
«Знай, хлопче, кладовисько – не архів
й не звалище забутих мертвяків,
не парк і не рекреаційна зона,
а місце шанобливого поклона,
це сховок заборонених скарбів,
святий спочинок згаснутих світів!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417726
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 11.04.2013
автор: Віктор Ох