Кохання пішло, не залишив слідів
Поблідніли і серця надії.
Ти ніколи, я знаю, мене не хотів,
То були лише мої мрії.
А від правди, нажаль, ніяк не втечеш
Краще дивитись їй в очі.
Ти давно все забув. Не скажу, що я теж.
Хоча знав би ти як цього хочу.
Я любила й люблю. Серце пробач.
Болить, бо розбито.
Я щосили тепер стискаю свій плач.
Вже і так сліз багато пролито.
Я любила й люблю. Але вже не так.
Не горить, але й не зітліло.
Я вірила – зустріч з тобою це знак.
Ця віра мене і згубила.
Я чужою для тебе залишусь завжди,
Ти ніколи мене не згадаєш.
Дай сказати останнє. Зажди.
Хоча йди. Ти і так усе знаєш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417909
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 12.04.2013
автор: Валерія Донецька