Були слова, були знайомі очі,
Було усе, немовби дежавю,
Були світанки і червневі ночі,
Солодкий хміль і відблиски вогню.
Були стежки незвідані на прощу
І перехрестя до причалів сну.
Була печаль по-ніжному дівоча
І радість із гірського кришталю.
Була луна! Ох, як вона лунала!
Тоді ліси розходились по швах,
Тоді річки накидували шалі,
І наші душі – мов на терезах.
Були гуляння, дикі, наче шквали,
Були гаї, сади, була гроза…
Були глибокі урвища, провалля,
І тонка мить – своя і вже чужа.
Переплелось життя і дежавю,
Тепер не знаю – чи живу, чи сплю,
Чи розлюбила, чи іще люблю…
Такого не буває в дежавю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417969
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 12.04.2013
автор: Siya