ЗВИЧНИЙ ВЖЕ СТАН

БОГОШОК  в  минулому  раптом  радіє
І  приголомшує  співами  Істини,
І  манить.  Навіть  дає  марні  надії
На  порятунок  в  обіймах  у  дівчини.

ПСИХОГЕННИЙ  КОЛАПС  реальний,  практичний,
Як  брама  зі  входом  до  Іншого  Світу,
В  ньому  кожний  будинок  завжди  величний,
Завжди  мешканець  кожний  входить  в  еліту.

Все  промайнуло  і  вросло  в  повсякденність,
Істина  звично  співає,  десь  набридла,
Мої  Мандри  Думок  зняли  психогенність  -
В  серці  живуть  Присвяти  кроки  обидва.

4.11.2007
К.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418081
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2013
автор: Левчишин Віктор