Сонце уже дуже низько,
І небо заволокли хмари.
Скоро із нього бризне,
Ви сидіть собі далі у барі.
Кров'ю налиті ваші очі
Серця давно стали каменем
Ви кидаєтесь, на кого хочете,
Навіть на уже поламаних.
Біль у моїй душі нестерпний,
Як же хочеться змінити світ.
Але, може, завдання померти?
Перед тим проживши сотні бід...
Кохання, дружба, щастя, радість
Ми багато про це говорим.
Я хочу. щоб у твою приватність
Не залізли смуток і горе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418133
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.04.2013
автор: I-ney