Тихенько шепчу я, щоб не зігнати думки тої.
Щоб вуста мої зігріли ці слова,
немов Жар-птиця у моїй покої,
немов той келих найміцнішого вина.
Я прагну цілувати губи твої,
я прагну дотику твого лиця.
І очі спраглі від любові
що так страждають без уваги і тепла.
Цей клятий відлік долями секунд
Що так зжирає душу мою
І мрія що до зустрічі з тобою
Рве на шматки моє буття!
Але настане мить моя,
я встану, дивлючись у зорі
і тихо мовлю думку свою.
Що ти моя і так це буде до самого кінця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418153
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2013
автор: Pasia