Двадцять один грам...
Здається. це так мало.
Куди ти полетіла, мам?
Далеко за океани?
Ти знаєш, я тут не один.
Але тебе так не хватає.
Вважаю, що достойний син,
Я більшого доб'юся, знаю!
Буває важко на душі,
Буває спека або холод.
Буває я пишу вірші,
Вони для мене, ніби жолоб.
Пробач, на цвинтар не ходжу,
Але в моєму серці ти
Завжди як лампи абажур:
Мені дорогу освіти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418227
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2013
автор: I-ney