Ти зрікся!

Ти  зрікся  вкраїнської  мови,
Забувся,  що  ти  українець.
Будь-де  без  вагань  готовий  
Продати  себе  за  червінець.

Відрікся  від  рідного  слова,
 Плював  ти  на  нашу  культуру.
Миліша  російська  мова  -  
Чужинка  без  меж  і  цензури.

Гуманності  тишком  відрікся,
Став  проклятим  яничаром.
В  потугах  багато  фікцій,
 А  в  діях  –  одна  почвара.

 Історії  зрікся  своєї,
Не  знаєш,  що  предки  боролись
За  землю,  за  волю,  ідеї,
Душа  твоя  розкололась.

Ти  зрікся  свого  народу.
Продав,  як  торгаш,  нашу  правду.
Чекаєш    винагороду,
«Законних»  грошей  за  зраду.

 Ти  зрікся  своєї  Матері,
Нема  в  тебе  Батьківщини.
Живеш  ти  як  в  інкубаторі,
Не  варт  ти  звання  людини.

Відрікся  нації  і  зрадив,
Бо  збаламучена  свідомість
 Здеформувалась,  мов  від  граду...
В  твань  закотилась  твоя  повість.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418288
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.04.2013
автор: Наталя Тризуб