ЧарІвна квітка у букеті розцвіла,
І пелюстки троянд завмерли у поклоні.
Невже на світі іще є така краса?
Зашелестіли білі гіпсофіли у розмові.
Вона неначе вітерець така легка,
Неначе промінь сяйва то її обличчя,
І мідним водограєм падає з чола,
Волосся дивна і бурхлива річка.
Тендітний погляд у зажурі вій,
Летять легкими помахами брови,
А ті вуста неначе шепотять наспів,
І до троянди доторкнутись хочуть.
Курносий носик ловить навмання,
Чарівний подих від троянд пахучих.
Вона така безмежно чарівна,
У простоті душевній і розкутій.
Присвячується Ірині Кохан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418350
Рубрика: Присвячення
дата надходження 14.04.2013
автор: Сергій Ранковий