Вже третя ночі,вистиг теплий чай,
Та він безвольно до дверей світанку
Виводить на листках новий роман
Віддавшись в його руки до останку
Тремтить перо, розсипавши рядки,
Прочесує сторінку до сторінки
Він би зостався, та тривкі думки
У серці тануть вже занадто дзвінко.
Його душа - це зігнута струна.
Пролог.Глава із назвою "Минуле"
Занадто стрімко пролилось життя
А головне , щоб тільки не забули.
Ще пару глав які не дописав
Щипають розум, не дають заснути
Рука тремтить,лишень би не провал
Він ж так хотів до неба досягнути
Вже сил нема.До крапки кілька слів.
Та смерть стоїть у нього за плечима
Ну от ,фінал.Та дописати зміг
Й життя пройшло перед його очима.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418458
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2013
автор: Німий Колір