У кожного свій шлях.У кожного своя дорога.
Яка веде в незнаний і жорстокий світ.
А ти посмійся.Доля не жаліє-строга.
Пронизить серце навскрізь як колючий дріт.
Життя карає.Знову ставить на коліна.
І виходу не буде із зачинених кімнат.
А ти посмійся.Хай гризе тебе сумління.
Що дороги,як ти звик,уже нема назад.
І світ кіно.І в ньому ми лише актори.
Не знаєм ще у кого яка роль.
А ти посмійся.Впадеш-а піднятись нема змоги.
Німе кіно.Не знаєш:ти прислуга чи король.
Й коли життя тебе достатньо покарає.
Коли не зможеш очі звести догори.
Тільки не плач.Ніхто вже цього не впізнає.
Неможна із життя сміятись.Як робив це ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418475
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2013
автор: Соняя