Не дивись на мене- я потвора.
Я людей вбивала...словами.
Я психічно-невиліковна хвора.
Мій гріх не омиєш сльозами.
Не дивись, бо я стану кричати.
Хоч і стіни ці із паралону.
Я ніколи не вміла мовчати
Про безглуздість і тупість закону.
Ти забудеш про мене з часом.
Я сама зітру свої файли.
Нас не побачать більше разом.
Ми один з одного емігрували.
Іди! Пішов геть! Забирайся!
Я більше тебе не знаю.
І прошу тебе-не повертайся.
Мені в пекло, тобі- до раю.
Живи собі далі, смійся,
Радій. По ранках пий чаю.
Про мене, кохання, не бійся.
Я себе, наперед, пробачаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418543
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 15.04.2013
автор: Катерина Пташка