Вилилось небо у землю
Нитями срібло-дощу -
Дихає всесвіт срібло-зірками...
В слід метеорам кричу
Несамовито в захмари:
Ниті б порвати оті..,
Рветься ж натомість голос мій, кане -
В ніч срібнострунних тремтінь.
Мчу я думками назустріч
Метеоритних падінь,
Їх упіймати прагну роками,
В тьми зазираю глибінь.
Дурень в безглузді своєму
Музику чую небес...
Те, що сягнути важко руками -
Все ж за межею чудес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418607
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2013
автор: Бойчук Роман