Якось так…

Уже  не  чекаю  дзвінка,
І  смс-ок  теж  не  треба.
Остигла  тепер  душа,
їй  тільки  б  погоди  з  неба.
І  говорить  лише  в  самоті,
Їй  звична  така  дорога.
Усе,  що  відкрилось  тоді,
Не  повернить,  вона,  небога.
Мабуть,  краще,  що  сталось  так,
Ми  завершили  всі  розмови.
І  дзвінки,  не  врятують  нас,
В  них  були  лиш  пустіі  сло'ва.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418624
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2013
автор: Іріні Ельпіда