Моя Україна

Блакитноока  радуга  свободи
Радіє  проводжаючи  негоду
Вітер  підіймає  в  танець  безкрає  поле  золоте
Золото  в  якому  Наш  козацький  дух  родився  і  росте

У  голові  лунає  зачарована  душею  пісня  солов’їна
Давно  покинув  рідний  дім  на  березі  Дніпра
Крокую  я  стежками  України
У  кожному  селі  вітають  добрі  люди
Усміхнена  у  далеч  проводжає  дітвора

Але...

Тяжкую  долю  пожинає  Україна
Степам  Донбасу  не  до  сну
Тяжкую  долю  пожинає  Україна
Сорочку  носить  затісну
Зітхає  сумно  Україна
І  тягне...тягне  борозну
І  плаче  без  розради  Україна
Її  сини  живуть  по  різні  боки,  очужіли
Хоч  би  не  почали  війну
Крокую  я  стежками  України
Ногами  об  стерню  стираючи  вину

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418653
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.04.2013
автор: ura0701