Слова – правителі і в’язні,
І жаль в обірваній струні,
Порою хащі непролазні,
А часом – луки запашні.
Слова кохання, муки, зради,
Ласкають, ґанять і плюють.
То ратаєм, то шовкопрядом
З глибин душі збирають суть.
Вони – це теплий голос мами,
Зітхання скрипки звіддаля,
І крик в пустелі до нестями,
І зір сліпого кобзаря.
Слова, ви вмієте любити
І покарати заодне.
Пекти вогнем несамовито
І мати лико кам’яне...
Нехай пройшовши стодороги
І біль зазнавши не одну,
Отим словам, що йдуть від Бога,
Я завжди знатиму ціну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418681
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2013
автор: Леся Shmigelska