Колись засію дощами ниву,
А ще старого куплю комбайна,
І буду жити довго й щасливо,
Бо осінь цього року врожайна.
Й, коли зажевріють перші квіти,
Схиливши очі й плечі додолу,
Навчу їх іншим богам молитись,
Щоб опиляли їх, наче бджоли.
І будуть падати зорі з жалем,
А ти питатимеш: «Де ж ти схибив?»
Я пригощу тебе урожаєм…
…Чи кавунами…Натомість хліба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418726
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2013
автор: Кот Єльпітіфор