Вона іде осіннім парком,
Минаючи калюжі, листя, ямки,
І все було б так прекрасно,
Якби не рвана маринарка.
Вітер віє їй по спині,
Розвіває її чорняві коси,
Здіймає купи листя
І їх кудись відносить.
Відносить радість і печаль,
Відносить, і перше кохання,
Понесе його в далеку даль,
Залишить лиш страждання...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418755
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2013
автор: vovo4kin