В зіницях можна прочитати так багато
Того, про що безбожно всі мовчать,
Того, про що бояться написати
Навіть поети у своїх книжках.
Того страшного, тихого, німого.
Криваво-солодкавого, як ніч
У безвість пропадаючого знову
І виринаючого знову звідусіль.
Того, що навіть усмішка сховає.
А очі не сховають навіть так.
Кровоточитимуть словами. Знаєш,
Як кровоточить рана по кістках.
Душевний біль триває не роками -
Дванадцять нестерпимих лиш хвилин.
А те, що не сказалося словами.
Зіниці пам'ятатимуть завжди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418822
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2013
автор: Комета