Скажи, козаче,
Душа ще плаче,
А серце рине
На Україну?
Життя огидне
Нікчемне бідне
Погнало з хати
Жебракувати…
Які вже мрії,-
Жінки - повії,
Бо безробітні,
Діти – самітні…
Як все те сталось-
Сім’ї розпались…
Всі одностайно
Тепер у наймах
Скрізь тільки злидні,
Страждають рідні,-
Все серцю миле
Занапастили…
Смуток до болю,
Бо рабська воля,
Стогне єдина-
Плідна країна
Рід хлібосільний-
Зараз невільний
Та незаможний,
Бо шлях – безбожний…
Тож час до старту,
Будити варту,
Геть - обережний
Вирій залежний!
Тримати крила,
На всіх вітрилах,-
Звання здійняти-
Житниця-мати!
Та скарби роду
Свого народу,
Долю квітучу
Гідну співучу!
16.04.2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419029
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.04.2013
автор: Єгорова Олена Михайлівна