Мчать роки... на крилах невтомних
У вічності морок... застиглий,
Де губляться память і розум,
Де муки і радості губляться.
О, світе, суворий, безрадісний
На мить зупинися, одумайся!
Куди тобі мчати і для чого?
Як бути глухому й незрячому?
Як бути без памяті й розуму?
Без звуків краси і не зріти роси?
Як бути... й того не знати,
Себе не змогти відчувати ?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419080
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2013
автор: Шпаківський Петро