А краплі воску падали на руки,
Як сльози ще не згаслої надії.
Мелодії тремтливо-ніжні звуки
Прилинули з небес у сніння-мрії.
Твій доторк губ і кави філіжанка
ятріє спогадом у серці знов і знову.
Духовні очі відкриваю зранку,
Веду з тобою й всесвітом розмову.
Скажу тобі:"У днях моїх зостанься,
Як вічного світіння дотик неба,
Як поїзд,що не має більше станцій,
Якщо і вийду,то у путь до Себе".
Скажу тобі:"Залиш хоч краплю віри,
Щоб вірила ще в мить жагучу щастя".
Бо вже життя моє малює сірим
По кольору рожевому так часто...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419119
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2013
автор: Білий Лотос