Занепокоєння

Чую  за  спиною  кроки  –  
Хтось  за  мною  йде.
Оглядаюсь  на  всі  боки  –
Ні  душі  ніде.
Може  це  пересторога,
Провісник  біди?
Обернусь  –  нема  нікого,
Але  є  сліди.
Трохи  я  занепокоюсь,
Що  за  чудеса?
Невже  граються  зі  мною
В  жмурки  небеса?
Хрест  на  грудях  відшукаю,
Продовжу  іти.
Та  надалі  відчуваю
Невідомий  тиск.
Зовсім  поряд  подих  в  спину  –  
Укрив  скроні  піт,
Від  страху  ковтаю  слину,
І,  як  місяць,  зблід.
Хто  ж  це  так  мій  шлях  позначив?
Хто  тут?  Янь  чи  Інь?
Оглянувся  і  побачив
Свою  власну  тінь...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419123
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 17.04.2013
автор: Олександр Яворський